Особливості японської поезії

Сезнні слова

На початку ХХ ст. французький учений Андре Бельсер писав: 

«Жоден народ не надавав такого значення дивовижній красі 

природи і не спостерігав за нею так уважно й зблизька, як 

японці; і жоден народ не насолоджувався більше за японців 

мовчазною принадою мрії і самозосередження на своїх думках».

Саме тому віками вироблялися правила складання хоку й 

використання в них певної лексики. 

Були так звані «сезонні слова», які свідчили про конкретну 

пору року й не могли використовуватися для опису інших 

сезонів.

Сезонні слова 

Весна	Літо	Осінь	Зима
Туман серпанок соловей павутиння квіти вишні та персика жайворонок метелик	Злива зозуля садіння рисової розсади розквітлі півонії спека прохолода полудневий відпочинок	місяць (він сяє най­яскравіше цієї пори) зірки роса збір урожаю червоне кленове листя хризантеми	сніг іній лід холод теплий одяг на ваті вогонь

Весна

Із далеких літ

скільки всього нагадав

цей вишневий цвіт!

Осінь

Чом так постaрів

я цеї осені?

Птиці, хмари.

Зима

Холод, ніч, нудьга...

Чути плюскоти весла

десь од берега.

Літо

Пущу коня вбрід —

полегесеньку впишусь

в літній краєвид.